Трудовий потенціал як один з ключових факторів вивчення персоналу в сфері торгівлі

Торгівля – це галузь господарства, яка виконує функції обіг/ товарів (забезпечує їх рух із сфери виробництва у сферу споживання), тобто торгівля – це комерційна діяльність з обороту, купівлі та продажу товарів. Або, іншими словами, торгівля – це комерція. Проте ці два поняття не тотожні, вони мають відмінності.

Як відомо, торгівля – атрибут будь-якого суспільства. Вона існує в усіх економічних формаціях і відображає рівень розвитку товарно-грошових відносин, носієм яких вона є. Разом з торгівлею розвиваються і відносини купівлі-продажу, які й отримують своє закріплення у визначенні комерції. Ці відносини не можуть існувати без торгівлі, оскільки вони виникають у процесі функціонування останньої і відбивають ступінь її зрілості. Одними з найбільш чисельних суб’єктів в даній сфері є торговельні підприємства.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їхня майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує безпосередня залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємств та організацій даної країни.

Для будь-яких організацій, підприємств управління людьми має першорядне значення. Без ретельно відібраних, розставлених і професійно підготовлених працівників-фахівців жодна організація не зможе досягти своїх цілей. Проте, оцінити та підсумувати ці особливості кожного працівника дає можливість «трудовий потенціал».

Дослідженням даної проблеми управління персоналом, зокрема вивчення питанню трудового потенціалу присвячені праці А. М. Колота, Д. П. Богині, Н.О. Павловських, В. С. Кравців, Л. М. Ільїна, І.І. Бажана, Г. І. Купалалова.

В економічній енциклопедії за редакцією В.Мочерного трудовий потенціал обґрунтовується як „людські можливості, ресурси праці, найповніша і всебічна характеристика працездатного населення як продуктивної сили“.

Вивчаючи трудовий потенціал, необхідно враховувати його якість, що є цілісною характеристикою функціональної єдності важливих властивостей (параметрів). Для того щоб ефективно впливати на розвиток трудового потенціалу, необхідно знати ці властивості й розглядати їх із системних позицій. Трудовий потенціал визначає максимально можливу потенційну здатність до праці індивіда, колективу і суспільства в цілому.

Д.Богинєю, О.Грішновою характеризується трудовий потенціал як “інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення”. І.Генкін вважає, що трудовий потенціал характеризується “здоров’ям; моральністю і вмінням працювали в колективі; творчим потенціалом; активністю; організованістю; освітою; професіоналізмом”. С.Пирожков категорію трудового потенціалу вважає за значенням ближчою до категорії “сукупний працівник”, тобто сукупністю осіб, здатних за своїми фізичними та духовними якостями брати участь у процесі праці. ІДжаїн визначає трудовий потенціал як сукупну здібність “економічно активного населення даної території забезпечиш виробництво споживчих вартостей, які відповідають потребам суспільства на даному етапі його розвитку в конкретних соціально-економічних та науково-технічних умовах”.

В.ІЛишилепко, Н.О.Остролуцька, К.І.Якуба визначають трудовий потенціал як “запаси праці відповідної’ кількості та якості, які є в розпорядженні галузі. Він залежить від загальної чисельності трудових ресурсів, їх складу за статтю, віком, рівнем освіти, кваліфікації, територіальної й професійної мобільності, а також трудової активності”. Отже, враховуючи бачення наведених науковців, пропонуємо наше визначення. Трудовий потенціал – це інтегральний показник, що характеризує кількісну та якісну осладові персоналу, які включать в себе різнопланові показники, та концентрує увагу на перспективі розвитку персоналу.

На основі аналізу існуючих визначень в роботі уточнено сутність трудового потенціалу як динамічної, інтегральної характеристики здібностей та можливостей населення регіону, що виявляються у формі ресурсів та резервів живої праці населення, в сукупності їх кількісної та якісної характеристик, які можуть бути реалізовані в суспільно-корисній діяльності в умовах певного рівня розвитку ринку праці та сфери зайнятості. Адже трудовий потенціал – це складний, інтегральний показник, що враховує багато кількісних, якісних та вартісних показників, тому ми вважаємо його якісним за суттю.

Трудовий потенціал підприємства – це існуючі й потенційні можливості працівників щодо реалізації їх кількісних та якісних характеристик у конкретних соціально-економічних і виробничо-технічних умовах.

Складові трудового потенціалу наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Структура трудового потенціалу
Складові трудового потенціалу Їх елементи
Фізичний потенціал працівників стать;

вік;

стан здоров’я;

працездатність;

витривалість.

Соціапьно-психологічний потенціал працівників тип характеру;

риси характеру;

емоції, почуття;

активність;

енергійність;

комунікабельність;

потреби, інтереси, цілі.

Інтелектуальний потенціал працівників пізнавальні здібності;

аналітичне мислення;

здатність оцінювати ситуацію;

здатність приймати вірні рішення.

Кваліфікаційний потенціал освіта;

кваліфікація;

наукова підготовка;

Культурно-моральний потенціал моральні орієнтири;

професійна культура особистості;

загальна культура.

Інноваційний потенціал працівників креативні здібності;

ініціативність;

здатність до сприйняття нової інформації.

здатність до вирішення нестандартних завдань

Комплексний аналіз трудового потенціалу підприємства повинен базуватися на детальних показниках, що його характеризують. Аналіз існуючих підходів до оцінки трудового потенціалу свідчить, що трудовий потенціал підприємства оцінюється за такими показниками: чисельність працюючих, заробітна плата, фонд робочого часу, трудомісткість робіт, професійно-кваліфікаційна структура кадрів та ін. Однак об’єктивна оцінка трудового потенціалу повинна ґрунтуватися на розширеній системі показників, до складу якої входять не тільки кількісні, але й якісні показники. Аналіз якісних характеристик трудового потенціалу дозволить визначати причини неефективного формування та використання трудового потенціалу і приймати оптимальні управлінські рішення, спрямовані на його розвиток.

Трудовий потенціал характеризує скриті можливості та незалученні здібності працівників, ті навички, які можна отримати в процесі роботи. Трудовий потенціал показує нерозривний зв’язок професійної діяльності та постійної потреби у навчанні та збільшенні та розкритті можливостей. Тож, перспективною галуззю розвитку є освіта та навчання персоналу.




Дякуємо!

Ваше замовлення надіслано!
Зовсім скоро ми з Вами зв'яжемося
для підтвердження замовлення.
ОК