Система управління якістю на підприємстві

Переорієнтація вітчизняних підприємств на ринкові відносини потребує дослідження проблем функціонування господарських систем в умовах трансформації економіки України, створення належних умов для їх ефективна виробничо-господарської діяльності. Одним із шляхів ефективного розв’язання проблем, які постали перед підприємствами, може бути запровадження методики оцінки якості системи управління.

Актуальність даної теми полягає у координації управлінської діяльності з метою досягнення цілей підприємства, а також інформаційної та консультаційної підтримки щодо прийняття ефективних управлінських рішень пов’язаних з системою якості на підприємстві; створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством та раціональності управлінського процесу; впровадження систем планування, контролю й аналізу діяльності; мотивації персоналу в підвищенні ефективності роботи підприємства.

Управління системою якості розуміють як адміністративну діяльність, що складається з чотирьох етапів: встановлення вимог якості, оцінка відповідності продукції цим вимогам, прийняття заходів при невідповідності цим вимогам, подальше підвищення вимог до якості.

Новизна сучасного підходу до управління якістю продукції полягає в тому, що здійснюється інтеграція всіх раніше розроблених і перевірених на практиці методів в добре продуману і практично здійснювану систему. Діяльність з якості поширюється на всю структуру організації, має багатогранний характер, в ній приймають участь весь персонал, всі підрозділи, роботу яких координує відділ управління якістю.

Американські вчені і спеціалісти вважають, що добре організована і ефективна система управління якістю продукції може бути створена при одній неодмінній умові — цю роботу повинен очолити особисто директор підприємства. При цьому він повинен приділяти питанню якості 50% свого робочого часу, лише в цьому випадку фірма може розраховувати на успіх.

Порад із якістю існує поняття технічного рівня певних видів продукції. Це поняття за змістом вужче за попереднє, оскільки охоплює сукупність лише техніко-експлуатаційних характеристик. Його показники встановлюються за проектування (розробки) переважно нових знарядь праці (машин, устаткування, приладів, транспортних засобів тощо) і відображаються в спеціальних картах технічного рівня, які використовують у процесі вивчення ринку й визначення попиту на нові товари, складання бізнес-планів, рекламних матеріалів тощо.

Необхідність поліпшення оцінки якості продукції в сучасних умовах диктується такими обставинами як:

–     потребами науково-технічного прогресу;

–     зміною споживчих запитів населення;

–     нестачею або обмеженістю природних ресурсів;

–     підвищенням значення матеріального стимулювання в ринкових умовах, коли кожна людина, яка краще працює, може придбати за свою платню більш високоякісний товар;

–     розвитком зовнішньої торгівлі.

Рівень якості — це кількісна характеристика міри придатності того чи того виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає ви­значення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів

Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу знаходять обчисленням вибраних для його вимірювання показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають міри її відповідності сучасним вимогам. Тому одночасно визначають відносний рівень якості окремих вадів продукції, що виробляється (проектується), порівнюючи її показники з абсолютними показ­никами якості найліпших вітчизняних та зарубіжних аналогів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. У зв’язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритеті напрями й темпи розвитку науки і техніки. Для нових вадів продукції і передовсім знарядь праці доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й використання (експлуатацію) продукції за певних умов с поживання була б мінімальною.

Для визначення оцінки якості виробів, що виготовляються (освоюються) виробництвом, застосовують кілька методів: об’єктивний, органолептичний, диференційований, комплексний. Об’єктивним і органолептичним методами користуються для визначення абоолютного рівня якості, а диференційованим і комплексним — відносного рівня якості окремих вадів продукції.

Для визначення оцінки якості виробів, щр виготовляються (освоюються) виробництвом, застосовують кілька методів: об’єктивний, органолептичний, диференційований, комплексний. Об’єктивним і органолептичним методами користуються для визначення абсолютного рівня якості, а диференційованим і комплексним — відносного рівня якості окремих вадів продукції.

Об’єктивний метод полягає в оцінюванні рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань та контрольних вимірювань, а також лабораторного аналізу.

Органолептичний метод ґрунтується на сприйманні властивостей продукту з допомогою органів чуття людини (зір, слух, смак, нюх, дотик) без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів.

Диференційований метод оцінки рівня якості передбачає порівнювання одиничних показників виробів із відповідними показ­никами виробів-еталонів або базовими показниками стандартів (технічних умов). Оцінка рівня якості за цим методом полягає в обчисленні значень відносних показників, які порівнюються з еталонними (стандартними), що їх беруть за одиницю.

Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника якості оцінюваного виробу.

Управління якістю починається з підготовки кадрів і завершується підготовкою кадрів. Для впровадження комплексної системи управління якістю необхідно організувати безперервне навчання всіх і кожного – починаючи з президента фірми і завершуючи виробничим персоналом. Управління якістю допомагає виявити в кожній людині все найкраще, завдяки чому вона зможе випускати конкурентоспроможну продукцію. А це є одним з головних факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Управління якістю – це один з пріоритетних факторів який впливає на конкурентоспроможність продукції підприємства. Якість, реалізована у виробничих процесах, товарах і послугах, може забезпечити фірмі величезні конкуренті переваги на ринку.

На нашу думку, важливого значення при аналізі системи якості на підприємстві набуває загальна участь в управлінні якістю та її забезпеченні. В цій діяльності повинні брати участь весь персонал і всі підрозділи фірми — починаючи з тих, хто займається плануванням збуту і вивченням ринку, і закінчуючи тими, хто зайнятий реалізацією продукції та обслуговуванням. Треба зазначити, що для підвищення якісного рівня виробництва товарів чи послуг, тобто для впровадження нововведень, необхідно мати певний науково-технічний потенціал. Професійність працівників є надійним показником виробничого потенціалу фірми, а, від так, й позитивним показником іміджу підприємства.




Дякуємо!

Ваше замовлення надіслано!
Зовсім скоро ми з Вами зв'яжемося
для підтвердження замовлення.
ОК