Інвестиційна привабливість України та способи її підвищення

Інвестиції виступають важливим фактором економічного зростання, а інвестиційна політика – елементом економічної політики держави, спрямованої на економічне зростання.

Сьогоднішній стан інвестиційної діяльності в державі визначається взаємодією сукупності таких факторів та умов:

  1. мірою дієвості та стійкості інвестиційних мотивацій, обумовлених степенем сприятливого загального інвестиційного клімату в регіоні;
  2. зниженою ринковою реакцією потенційних інвесторів на трансформаційні перетворення в економіці, а також на ситуацію в сфері кредитної, податкової, митної політики;
  3. власними індивідуальними інвестиційними настановами підприємств та структур.

На інвестиційну активність в державі сьогодні впливають умови формування ринку інвестицій: потреби оновлення виробничого потенціалу і ресурсно-фінансова забезпеченість, дієвість системи пріоритетів в інвестиційній політиці регіону, готовність і інвестиційного комплексу до подальшого розвитку трансформаційних процесів, наслідки перетворень в сфері власності, створення передумов для свободи вибору сфери діяльності, привабливість економіки держави для зовнішніх інвесторів.

Україна, на жаль, досі не має єдиної, загальновизнаної методики оцінки реального інвестиційного середовища, на відміну, наприклад, від США, Франції чи Німеччини. Тому її розробка вкрай актуальна. Насамперед визначимо основні причини невисока інвестиційної привабливості регіонів України:

  1. недостатня ємність внутрішнього ринку
  2. високий податковий тиск на бізнес та його адміністративна урегульованість
  3. нерозвиненість ринку цінних паперів, землі, нерухомості
  4. низька конкурентоспроможність багатьох українських товарів на світових ринках, що робить невигідними вкладення в виробництво
  5. недостатня інтегрованість в глобальну економіку;
  6. відсутність послідовної інвестиційної політики держави та відповідних механізмів її втілення на місцевому рівні;
  7. брак достовірної та оперативної інформації, що зменшує ефективність співпраці між суб’єктами ринку;
  8. інертність місцевої влади, значною мірою викликана відсутністю стимулів і механізмів для залучення інвестицій у реальну економіку.

У макроекономічному аспекті інвестиційна діяльність є процесом закладання майбутнього економіки країни. Чим більші обсяги інвестицій у поточному році, тим більший може бути обсяг валового внутрішнього продукту країни в майбутньому періоді.

Про потенціал України свідчать хоча б такі аргументи:

  1. Україна є ринком споживання більш як сорока п’яти мільйонів громадян;
  2. вона має стратегічне розташування в Європі, звідси виробник може експортувати свою продукцію безпосередньо в країни Центральної Європи, на Балкани, в Росію, на Кавказ, у Центральну Азію;
  3. має найродючіші сільськогосподарські землі у світі і багата на інші природні ресурси;
  4. Україна володіє рядом авангардних технологій;
  5. Трудовий потенціал країни є досить високим.

На цьому сприятливому фоні, фактично залучених інвестицій слід вважати незначними, а щорічний приплив капіталу – обмеженим.

Стратегічними завданнями створення конкурентного середовища, яке б сприяло припливу інвестицій, можуть стати: акумуляція коштів населення у рамках систем соціального та пенсійного страхування та їх спрямування на довгострокове кредитування інвестиційної діяльності; посилення інвестиційної активності населення та забезпечення гарантованого захисту їхніх заощаджень; розширення бази інвестиційних ресурсів, що спрямовуватимуться в інноваційну сферу, через механізми податкової, митної та регулятивної політики; посилення інвестиційного спрямування розвитку фондового ринку та його інфраструктури, інвестиційне спрямування приватизаційних процесів; запровадження механізму акумулювання вільних коштів, зокрема у венчурних фондах; створення системи страхування інноваційних ризиків; спрощення доступу підприємств до довгострокових кредитів, зниження реальних процентних ставок завдяки реструктуризації та додатковій капіталізації банківського сектору, створенню умов для довгострокового кредитування, збільшенню присутності іноземного банківського капіталу на ринку України; впровадження інструментів стимулювання енерго- та ресурсозбереження, переходу на енерго- та ресурсозберігаючі технології як засобу підвищення продуктивності праці та вивільнення значних інвестиційних ресурсів.

Спід зазначити , що економіка України нині не може задовольнити вимоги західних інвесторів. Серед причин непривабливості українського інвестиційного клімату називають повільні темпи реформування не лише економіки, а й законодавчої бази, нераціональний розподіл внутрішніх інвестицій – приватних і державних, високі податки, надмірне регулювання, а також надмірна заполітизованість економіки. Створення сприятливого інвестиційного клімату в країні пожвавить інвестиційні процеси в Україні, що прискорить економічне зростання та підвищення матеріального добробуту громадян.




Дякуємо!

Ваше замовлення надіслано!
Зовсім скоро ми з Вами зв'яжемося
для підтвердження замовлення.
ОК